back...Зустріч з Войцехом Скібінським

Минуло 79 років після завершення Другої світової війни. Лише кілька свідків подій ще живі та можуть розповісти наймолодшому поколінню історію своєї родини в драматичних реаліях німецької окупації на польських землях, – сказав д-р Іренеуш Пйотр Май, директор Музею польських дітей – жертв тоталітаризму, у зв’язку із зустріччю молоді Лодзі з Войцехом Скібінським, колишнім в’язнем табору на Пшемисловій.

24 квітня 2024 р. в Музеї польських дітей – жертв тоталітаризму на вул. Piotrkowska 90, ми приймали Войцеха Скібінського, лікаря з Пущикова, який майже трирічним хлопчиком разом зі старшими братами та сестрами потрапив до німецького концтабору для польських дітей на вул. Пшемислова в Лодзі.

«Веслава, Єжи та Войцех Скібінські (1933, 1935 та 1940 р.н.) — рідні брати та сестра з інтелігентської родини з Мосіни, діти Чеслава та Терези, уродженої Намисловської. Родина, покарана німцями за співпрацю з антинацистським підпіллям, що вписуэться у «мосінську справу» (...). Усіх трьох разом із великою групою дітей Мосіни 14 вересня 1943 р. відправили до Лодзького табору (…). На момент арешту Войцеху було лише два роки і п’ять місяців, тому його тримали в окремій будівлі, призначеній для найменших дітей, про яких піклувалися старші брати і сестри та призначені в’язнярки. У липні 1944 р. обох братів німці відправили до табору в Потулицях, де в січні 1945 р. вони дочекалися до кінця його функціонування»,– читаємо у виданні музею під заголовком «Нас навчили плакати без сліз...»

На зустріч прибула велика кількість молоді з лодзінських шкіл, яка з цікавістю слухала розповіді про трагічну долю маленьких в’язнів табору на Пшемисловій. Потім відбулася дискусія, в якій учні взяли активну участь.

Ми хочемо подякувати пану Войцеху Скібінському за приділений час та всім учасникам зустрічі за присутність та інтерес до долі польських дітей під час Другої світової війни.