back...Кат польських дітей - Агент Штазі
Комендант німецького концентраційного табору для польських дітей на вул. Пшемислова в Лодзі після війни був покараний за свої злочини пожиттєвим ув’язненням. Після 6 років ув’язнення його було звільнено. До сьогодні було загадкою, чому він вийшов на волю. Історикам з Музею польських дітей – жертв тоталітаризму вдалося розв’язати задачу. Штурмбанфюрер СС Камілло Ерліх вийшов на волю як агент комуністичної служби безпеки – Штазі.
Історики Музею польських дітей - жертв тоталітаризму в Лодзі дісталися до абсолютно незнаних фактів, що стосуються повоєнної долі Камілло Ерліха, колишнього коменданта табору для польських дітей на вул. Пшемислова.
В архівних матеріалах дрезденського відділу Архіву Штазі знаходиться зобов’язання Камілло Ерліха співпрацювати з розвідкою Східної Німеччини. Документ був підписаний 27 квітня 1956 р. Днем пізніше колишній комендант табору для польських дітей на вул. Пшемислова в Лодзі залишив в’язницю в Будзишині (StafvollzuganstaltBautzen), де відбував покарання у вигляді довічного ув’язнення- пояснює Міхал Ганкевич, історик Музею.
Завдяки попереднім висновкам істориків на сьогоднішній день відомо, що 16 травня 1950 року Камілло Ерліх був засуджений місцевим судом у Вальдхаймі до довічного ув’язнення. Проте 28 квітня 1956 р. його звільнили з ув’язнення в Будзишині. Обставини цього звільнення до сьогодні залишалися загадкою.
«Я, Камілло Ерліх, народжений 23.02.1893 р. в Льосніці, проживаю в Карл-Маркс-Штадт Еріх-Мюзам-Штрассе 26, готовий підтримувати діяльність Міністерства громадської безпеки. Я знаю, що реакційні сили зроблять усе можливе, щоб зашкодити мирному будівництву Німецької демократичної республіки. Я знаю, що якщо я порушу свої зобов`язання, мене можуть притягнути до відповідальності. Свої подальші звіти я буду підписувати як Фрідріх Шиллер»,- читаємо в зобов’язанні коменданта табору для польських дітей на вул. Пшемислова в Лодзі.
В німецьких архівах працівники Музею знайшли також відомості про післявоєнну долю Генріха Ганса Фуге, першого директора концентраційного табору для польських дітей на вул. Пшемислова, а згодом - керівника філії в Дзєржонзній. Між іншим встановлено, що підчас прослуховування Генрих Фуге згадував про свою службу в поліції міста Нортхайм і про перебування в американському таборі для інтернованих.
31 серпня 1946 р. Комісія з денацифікації вирішила, що Генріх Фуге успішно пройшов перевірку і може продовжити службу в німецькій поліції. Завдяки Закону Західної Німеччини 1951 р. щодо повторного працевлаштування осіб, які належали до адміністративної системи ІІІ Райху - перший керівник табору на вул. Пшемислова в Лодзі, міг знову відновити роботу в адміністративних структурах німецької держави.
Німецькі держави захищали злочинців від відповідальності за військові злочини, скоєні проти польських дітей. Камілло Ерліх, комендант німецького концентраційного табору для польських дітей в Лодзі, був звільнений з в’язниці після того, як підписав зобов’язання про співпрацю з німецькою охороною Штазі, а його заступник Ганс Генріх Фуге був підданий т. зв. денаціфікації у ФРН, з нього фактично були зняті усі звинувачення- підкреслює д-р Іренеуш Пйотр Май, директор Музею польських дітей - жертв тоталітаризму.
Камілло Ерліх та Генріх Ганс Фуге є черговими прикладами неврегульованих німецьких злочинів, скоєних проти невинних, беззахисних польських дітей.
«Увага світу до воєнних злочинів, скоєних проти дітей під час Другої світової війни, особливо щодо долі українських дітей, жертв російської агресії, має бути значно більшою», -наголошує д-р Іренеуш Пйотр Май.
